ТОВ«ХМ»

Матеріали для імплантації

Що таке перелом? Симптоми, причини, типи переломів

Перелом – це будь-яке порушення цілісності кістки.

Є цілий ряд ознак, за якими можна, з високим ступенем вірогідності, припустити перелом кістки навіть до проведення рентгенівського дослідження.

До абсолютних ознак перелому кістки відносять:

  • — патологічну рухливість кінцівки, або рухливість її в такому місці, яке за нормального стану не рухається, де немає суглобів. Цей симптом може бути відсутнім, якщо цілісність кістки частково збережена;
  • — неприродне положення кінцівки, видиме неозброєним оком;
  • — крепітація або кістковий хрускіт, який чути при спробі поворухнути пошкоджено кінцівкою або при натисканні фонендоскопом;
  • — кісткові відламки в рані, видимі неозброєним оком, що характерно для відкритого перелому.

До відносних ознак перелому належать:

  • — біль, особливо при осьовому навантаженні на пошкоджену кінцівку; зокрема при переломі кісток гомілки біль виникає при натисканні на п’ятку;
  • — сильний набряк у місці перелому (є результатом пошкодження м’яких тканин і супроводжує будь-які травми);
  • — гематома (є наслідком внутрішнього крововиливу);
  • — порушення рухливості пошкодженої кінцівки (неможливість рухати нею або спиратись на неї).

Найчастіше переломи виникають внаслідок:

  • — Високоенергетичних травм (дорожньо-транспортні пригоди, падіння з висоти, удар, вогнепальне пошкодження);
  • — Постійних перевантажень кістки (стресові переломи або переломи внаслідок втоми), наприклад у спортсменів;
  • — Остеопорозу або інших захворювань кістки.

За характером переломи бувають:

  • — Закритими (коли шкіру не пошкоджено) або відкритими (коли відламками кістки пошкоджено шкіру);
  • — Без зміщення (з незначним зміщенням) або зі зміщенням кісткових відламків;
  • — Простим або складним (що супроводжується значними пошкодженнями м’яких тканин – м’язів, нервів, судин).

За місцем розташування розрізняють:

  • — Переломи діафізу (центральної частини довгої кістки);
  • — Переломи епіфізу або метафазу (крайньої частини кістки, що завершується суглобом; проксимального – ближче до центру тіла, дистального – далі від нього).